Історія.
Частина 1.
Мрія
Восьмий Конгрес ООН з питань запобігання злочинності та поводження з правопорушниками був проведений в Гавані, на Кубі, з 27 серпня по 7 вересня 1990 року. Делегати на цьому конгресі обговорювали ряд питань, серед яких – становище прокурорів. Вони визнали, що хоча “Всесвітня декларація прав людини включає в себе принципи рівності перед законом, презумпцію невинності і право на справедливе і публічне слухання перед неупередженим судом, часто все ще існує розбіжність між точкою зору, що лежить в основі цих принципів, і дійсною ситуацією”. Вони також визнали, що прокурори відіграють вирішальну роль в забезпеченні правопорядку і відповідності цим принципам.
Згідно з цим, Конгрес затвердив Основні принципи щодо ролі прокурора (основні принципи), щоб сприяти державам-членам ООН виконувати їхнє завдання щодо забезпечення ефективності, неупередженості та справедливості прокурорів в кримінальних провадженнях. Збірник “Ocновні принципи” був наданий до уваги прокурорів та інших, хто працює в системі кримінального судочинства. Прокурори, в свою чергу, зобов’язались дотримуватись “Ocновних принципів” і протистояти будь-яким їх порушенням.
Після повернення додому угорська делегація створила професійний орган для прокурорів, Угорську національну асоціацію прокурорів, для підтримки цілей “Основних принципів”. Так, можливо, було недивно, що саме на першій конференції цієї асоціації“Kriminalinfo” (Конференція і виставка на тему злочинності) в жовтні 1991 року вперше з’явилась ідея створення міжнародної організації.
Один з тих, хто відвідав конференцію “Kriminalinfo” в 1991 році, повинен був стати головною особою, що сприяла розвитку цієї ідеї. Це був доктор права Курт Нойдек, представник Офісу ООН в Відні, відділу з питань кримінального судочинства і запобігання злочинності, де ця ідея деякий час обговорювалась.
З 1987 по 1989 рр. начальником відділу з питань кримінального судочинства і запобігання злочинності був майбутній віце-президент Міжнародної асоціації прокурорів (ІАР) Мінору Шікіта з Японії, який з 1987 по 1989 рр. був також головою комітету ООН з питань запобігання і контролю злочинності. Перебуваючи на цій посаді у Відні, пан Шікіта був активним прибічником міжнародного співробітництва між прокурорами. Зокрема, під час проведення 9-го конгресу ООН з питань злочинності в Каїрі, в 1995 році, він сприяв наданню підтримки Міжнародній асоціації прокурорів.
Після конференції “Kriminalinfo” в 1991 році доктор права Нойдек розпочав дискусії з президентом Угорської асоціації, доктором права Марією Хайду, і виділив цю ідею в своєму офіційному звіті на конференції. Протягом наступних місяців доктор права Нойдек виконав значну частину важливої підготовчої роботи. Він організував зустрічі в офісах ООН в Відні з представниками прокуратур і асоціацій з країн-членів ООН, для того щоб отримати їхню підтримку у створенні Міжнародної асоціації прокурорів. Він та його колеги також співпрацювали з Угорською асоціацію прокурорів для підготовки першого проекту конституції нового органу.
"Парна" в Будапешті
Як тільки було завершено початкову роботу над проектом конституції, копії її тексту були розповсюджені між зацікавленими сторонами, і в Будапешті, в серпні 1993 року, було організовано засідання в рамках Міжнародного конгресу з питань кримінології. Це засідання повинно було бути однією зі значних віх, яка вела до створення Міжнародної асоціації прокурорів. Температура повітря в той день досягла 37 ? Цельсія, а в приміщенні, в якому в той день проводилось засідання, було значно тепліше. Але незважаючи на це, дискусії були жвавими і тривали більше двох годин.
Засідання відкрив пан Каролі Бард, заступник Міністра юстиції Угорщини, головою засідання була Марія Хайду. Серед інших присутніх були доктор права Нойдек, Імон Барнс (директор прокуратури, Ірландія), Дато Стеенхюс (Генеральний прокурор, Нідерланди), Вернер Рот (Керуючий прокурор землі, Вісбаден, Німеччина) і Баррі Хенкок (начальник відділу кадрів і професійної підготовки, королівська служба обвинувачення, Англія і Уельс), про яких мова піде пізніше.
Обговорювався проект конституції, під час дебатів увага була зосереджена на тих, кого повинні були запросити стати членами цієї організації. В проекті конституції було передбачено три види членів – приватні особи, асоціації прокурорів і почесні члени. Пропонувалось, щоб прокуратурам також був наданий дозвіл бути членами цієї асоціації, але виникли побоювання, що якщо нова асоціація повинна бути неурядовою і неполітичною організацією, вона не повинна мати зв’язків з такими організаціями, що є урядовими відомствами. На засіданні було надто мало часу, щоб вирішити ці та інші важливі питання, і таким чином, був організований тимчасовий комітет. Марію Хайду попросили бути його головою, і до неї приєднались Месрс Барнс, Хенкок, Рот і Стенхюс. Робота комітету виконувалась, головним чином, за допомогою факсу, але члени комітету використовували кожну можливість час від часу зібратись разом.
Результатом цього засідання і роботи комітету була заява представників прокуратур і асоціацій більше ніж з 50 країн про те, що створення Міжнародної асоціації прокурорів є корисним і своєчасним рішенням. Робота над створенням проекту конституції продовжувалась.
Велетень народився
Комітет зустрівся знову у Відні в 1994 році, і новим членом комітету став Хенк Маркуарт Шольтц (Генеральний прокурор, Нідерланди). Він замінив Дато Стенхюса, який повинен був відігравати іншу, але надзвичайно важливу роль, яка полягала в тому, щоб слідкувати за розвитком організації, яка була недавно створена. Він та голландська Рада Генеральних прокурорів виділили 100,000 голландських гульденів, щоб розпочати фінансування організаційного комітету, і саме завдяки такому фінансуванню реалізація планів могла проходити в більш позитивному руслі.
Було прийнято три важливих рішення. Хенка Маркуарта Шольтца запросили стати виконуючим обов’язки Генерального Секретаря, і комітет погодився з тим, що прокуратури повинні стати членами цієї нової організації. Тепер виникали запитання про кількість членів з асоціацій і прокуратур з усього світу і питання про те, хто може входити до складу цієї організації. Організаційний комітет виніс рішення, що до складу нової організації повинні входити всі вищеназвані організації і приватні особи. Також було вирішено, що будуть прийматись заяви з усіх країн і юрисдикцій, а Міжнародна асоціація прокурорів, з огляду на свої документи, визначить стандарти, згідно з якими прокурори повинні будуть виконувати свої обов’язки.
Роки становлення
6 червня 1995 року було позначено найважливішим перехідним моментом діяльності організаційного комітету. Цього дня члени з 11 країн знову зустрілись в офісах ООН, і за пропозицією Барі Хенкока офіційно заснували Міжнародну асоціацію прокурорів - (IAP). Марія Хайду була призначена на посаду виконуючого обов’язки Президента асоціації , а Хенк Маркуарт Шольтц - виконуючим обов’язки Генерального Секретаря. Члени організаційного комітету сформували перший тимчасовий виконавчий комітет асоціації. До нього увійшли: Імон Барнс (Ірландія), Мінору Шікіта (Японія), Ендре Богз (Угорщина), Баррі Хенкок (Сполучені Штати Америки), Віргіл-Константін Іван (Румунія), Альфред П.В. Насаба (Уганда), Вернер Рот (Німеччина) і Фрідріх Матусек (Австрія). Було погоджено розпочати підготовку до проведення першої конференції і загального засідання в Будапешті у вересні 1996 року.
Після повернення додому в Голландію, Маркуарту Шольтцу був наданий дозвіл Радою Генеральних прокурорів працювати виконуючим обов’язки Генерального Секретаря ІАР тричі на тиждень. Рада призначила для нього також секретаря, який мав працювати неповний робочий день. Деякий час діяльність Секретаріату контролювалась прокуратурою Ассену, де працював Хенк Маркуарт Шольтц. Пізніше, в листопаді 1995 року, офіс Секретаріату переїхав до Гронінгену, в старовинну будівлю, та був офіційно зареєстрований за адресою: Хересінгель 11, Гронінген, Нідерланди.
Влітку 1996 року був підготовлений проект конституції з допомогою одного з найвідоміших юристів Амстердаму. У вересні 1995 року Виконавчий комітет зустрівся у Відні, щоб обговорити, в якому вигляді проект конституції буде представлений членам асоціації на першому загальному засіданні.
31 жовтня 1995 року був створений фінансовий відділ ІАР і зареєстрований в Гронінгені. Хенка Маркуарта Шольтца було обрано головою цього відділу, а трьома іншими його членами стали: пан Кемперінк, член правління банку “Freisland bank”, пан Пісуісе, начальник управління правових відносин, і пан Ясен, голова регіональної ради з питань захисту дітей. Фінансовий відділ відкрив банківські рахунки на ім’я ІАР і з того часу почав свою діяльність як юридична особа, як скарбничий асоціації.
В Будапешті була створена також інша організація, а саме - організація з питань заснування Міжнародної асоціації прокурорів. Головами цієї організації стали Марія Хайду і Ендре Богз (Головний прокурор Будапешту), Хенк Маркуарт Шольтц і Вернер Рот були серед її членів. Угорська національна асоціація прокурорів виділила 100,000 угорських форинтів цій організації, а голландська Рада Генеральних прокурорів – 10,000 голландських гульденів.
